Створити ідеально комфортну температуру у будь-якій кімнаті дуже легко.
Для створення ідеально комфортної температури у будь-якій кімнаті існує маса вірних і невитратних способів. Серед них найпростіший - встановлення теплої підлоги на основі нагрівального кабелю у шар цементно-піщаної стяжки. при цьому потрібно пам'ятати, що цей спосіб піднімає рівень підлоги приблизно на 5-7 сантиметрів, якщо враховувати ще й теплоізоляцію.
Які типи нагрівального кабелю існують:
1-жильний кабель. Під час розкладки такого типу дротів слід бути уважними. Його другий кінець потрібно повернути до точки підключення регулятора температури.
2-жильний кабель. З ним все набагато простіше. Оскільки він підключається тільки з одного боку.
Особливості використання та потужність
Звичайні показники потужності нагрівальних кабелів – від 15 до 30 Ватів на погонний метр. Нагрівальні кабелі з меншою потужністю застосовуються як додатковий обігрів приміщення. Ті, які потужніші, є основними системами опалення. Або використовуються в приміщеннях з високими тепловтратами.
Технічні нюанси
Чим менша відстань між витками кабелю – тим більша підсумкова потужність системи. Якщо ви розглядаєте теплу підлогу, як додатковий підігрів, то варто дотримуватися кроку 10 або 12,5 сантиметрів. Потужність у цьому випадку становитиме близько 140-180 Ватт на квадратний метр. Якщо ж, єдиним джерелом опалення є тепла підлога, тоді рекомендовано робити крок 7,5-10 сантиметрів, при цьому потужність складе від 180 до 200 Ватів на квадратний метр. У випадку, якщо система теплої підлоги виступає як основне джерело тепла - площа відведена під установку теплої підлоги повинна займати не менше 75% від загальної площі приміщення, що опалюється.
Обов'язково запам'ятайте:
- Чим вища потужність - тим швидше нагріється підлога.
- Перед укладанням кабелю обов'язково виконання теплоізоляції. В іншому випадку підлога нагріватиметься повільно, а електрика буде витрачатися з надлишком.
- При виборі терморегулятора необхідно визначитися з його функцією. Він буває електромеханічним та програмованим. Перший може утримувати встановлену температуру на невеликих площах. Друга підійде для великих розмірів приміщень. Завдяки йому необхідна температура буде підтримуватись у певний час доби. Можна встановити значення на тиждень вперед. Через цей проміжок цикл повторюється автоматично. Вибір програмованого терморегулятора передбачає "бонус". Ви зможете значно зменшити показники на електричному лічильнику. До терморегулятора потрібно прокласти провід для живлення та встановити коробку під нього. Також треба створити поглиблення під гофровану трубку, в якій буде розташовано датчик температури.
Безпосередній монтаж нагрівального кабелю
Спочатку слід вирахувати площу, яка буде відведена під обігрів. Від розмірів приміщення віднімаються габарити нерухомих меблів і відступають 5-10 сантиметрів від стін.
Далі підлогу слід очистити від сміття. Потім відбувається перевірка кабелю – вимірюється опір нагрівальних жил. Він має збігатися з параметрами паспорта виробу. А ось опір між жилами кабелю та проводом заземлення має бути нульовим.
Якщо всі параметри зійшлися, кабель потрібно розкласти. Якщо він укладається відразу на бетонну підлогу – спочатку слід укласти оцинковані смуги (монтажну стрічку) на відстані приблизно 50-70 сантиметрів. За них і кріпитиметься провід. Дані смуги повинні йти поперек витків кабелю. Крок розкладки кабелю – від 7,5 до 12,5 см.
Другий варіант – коли кабель лягає не на бетон, а на утеплювальний шар. У такому випадку на шар утеплювача закріплюється штукатурна сітка, а кабель вже за допомогою стяжок кріпиться до цієї сітки.
Перший крок - встановлення муфти з'єднання в підлозі, а кабель живлення укладається в штробі у гофри - до терморегулятора коробки.
У жодному разі не можна переламувати нагрівальний кабель або допускати його перетин шляхом укладання шарами. Також не можна обрізати залишки кабелю – тому при покупці теплої підлоги варто відповідально підійти до питання та чітко розрахувати необхідний метраж кабелю.
Коли кабель розкладений – кінець гофрованої труби розташовується між витками та закривається ізолентою або спеціальною заглушкою. Також має бути можливість витягувати температурний датчик із коробки терморегулятора.
Далі треба повторно виміряти і звірити з документацією опір жил кабелю та опір між жилами та екраном. Схему укладання кабелю та знаходження сполучних муфт необхідно обов'язково замалювати – це може стати в нагоді в майбутньому.
Після цього поверх кабелю заливається розчин із цементу та піску. Якщо кабель розкладений по бетону – то товщина стяжки має бути не менше 2 сантиметрів, якщо поверх теплоізоляції – від 3 до 5 сантиметрів. Теплою підлогою з нагрівального кабелю не можна буде користуватися ще місяць після заливу стяжки.
Завершальний етап – покриття для підлоги і тільки після цього – підключається регулятор температури.
Підсумки
Як бачите, процес монтажу «теплої підлоги» не надто важкий, але всі вимоги необхідно дотримуватись. Якщо все зроблено правильно – то тепла підлога довгі роки приноситиме тепло у ваш будинок і не вимагатиме ремонтів. Якщо процес встановлення «теплої підлоги» вам все ще не зрозумілий – зверніться до фахівців нашого інтернет-магазину.